У Дніпрі медики цілодобово приймають поранених бійців з передової, більшає захисників з Бахмутського напрямку з тяжкими ушкодженнями від ворожих обстрілів. Проте медики роблять усе можливе, аби виборювати їхні життя, зазначають Патріоти України.
Щойно доправлений з Бахмутського напрямку 27-річний Вадим притискає до себе понівечену правицю, чекає звістки від лікарів, чи вдасться зберегти руку. “Все зап’ястя роздроблене. Пальчики живі, пальці відчуває, один сумнівний. Всі інші пальці працюють – отже, їх можна відновити”, – кажуть лікарі.
Хлопець до війни збирав меблі на Полтавщині, а до війська пішов із батьком. Допоки поруч з Вадимом не розірвалася ворожа міна, разом тримали Бахмутський напрямок від навали росіян. “Як зомбі лізуть просто і все. Там вже перед нашими позиціями килим з них лежить, заморожених. Вони просто своїх переступають і далі йдуть. Ми їх вбиваємо, а наступного дня в них як амнезія. Наступні вже не знають, де наша позиція і історія повторюється заново”, – розповідає Вадим.
Якою ціною тримається Бахмутський напрямок, цілковито розуміють дніпровські лікарі. Саме сюди здебільшого доправляють поранених з передової після надання першої допомоги. Операційні працюють чи не цілодобово, каже завідувач відділенням Юрій. “Травми стали важчими та складнішими. Ось виписали бійця і буквально за півгодини везуть наступного бійця. Їх побільшало. Ті самі вибухові рани, ті самі осколкові поранення. У нас з’явилося набагато більше термінових, невідкладних операцій”, – каже він.
Операцію, що зможе врятувати правицю, якраз чекає Вадим. На ушкодження не нарікає, бо вірить у те, заради чого пішов на війну. “Дуже багато наших платять найвищу ціну, так що це – кілька пальців – невелика ціна перемоги. Хочеться миру, тиші і спокою. Свободи, щоб ніхто не чіпав нас. Приречені на перемогу! Який може бути настрій?”, – каже боєць.
Аби якнайкраще рятувати бійців, у перервах між операціями медики вивчають сучасні світові методики. Тому Вадим певен, після одужання зможе потиснути руку своїм рятівникам.